Причини та лікування імпотенції у чоловіків після 50 років

Еректильна дисфункція має на увазі багатофакторний психосоматичний синдром, що виникає у чоловіків у будь-якому віці, що описується типовою симптоматикою зниження якості ерекції, необхідної для задоволення сексуальної потреби.

Імпотенція у чоловіків після 50 років може бути індикатором порушення функції багатьох органів. Дисфункція ерекції суттєво знижує якість життя чоловіка.

Під імпотенцією розуміють нездатність досягти повноцінної та стійкої ерекції, неможливість підтримувати її та забезпечити успішний статевий акт. Поняття «імпотенція» вважають застарілим, однак використовуватися воно в побуті продовжує досі і не втрачає своєї актуальності.

В урологічній практиці прийнято використовувати термін еректильна дисфункція.

Серед чоловіків після 50 років частота зниження потенції сягає 25%. Пік скарг на еректильну дисфункцію посідає шосте десятиліття.

Причини поганої потенції та імпотенції у 50

погана потенція після 50

Чоловіча потенція після 50 років слабшає з багатьох причин. Проблеми зі здоров'ям, що накопичилися, дають про себе знати не тільки проявами захворювань серця, судин, шлунково-кишкового тракту, суглобів, але й проблемами функціонування статевої системи.

Провідними причинами зниження потенції у чоловіків віком від 50 років є судинні патології, психологічні розлади та захворювання нервової системи. Крім того, у чоловіків старше 50 нерідко причиною еректильної дисфункції вважається аденома передміхурової залози.

За даними міжнародних досліджень, виділяють кілька основних причин імпотенції у чоловіків старшої вікової групи:

  1. Судинні: атеросклероз, артеріальна гіпертензія, порушення обміну жирів (підвищення рівня холестерину, ліпопротеїни низької щільності, високий індекс атерогенності). Зазначені судинні фактори призводять до патологічного функціонування кавернозних синусів статевого члена, в артеріях та венах формуються звуження, що перешкоджають нормальному кровонаповненню, що перешкоджає ерекції. Для нормальної потенції у чоловіків потрібне розширення вен кавернозних тіл статевого члена, що неможливе при патології судин, що визначаються при підвищених значеннях артеріального тиску, атеросклеротичних бляшках черевної частини аорти. Прогресуюча варикозна хвороба, що торкається судин малого тазу, також призводить до імпотенції у чоловіків старше 50 років.
  2. Нейрогенні: центральні та периферичні. До центральних відносять паркінсонізм, розсіяний склероз, інфаркт мозку, епілепсія. До периферичних відносять патології нервової системи, спричинені іншими захворюваннями, зокрема цукровий діабет, алкоголізм, поліневропатія. Зазначені захворювання ведуть до поступового порушення трофіки тканин статевих органів, дегенеративних процесів у нервових волокнах.
  3. Урологічне: аденома простати, хронічний простатит.
  4. Ятрогенні, зумовлені наданням медичної допомоги: ушкодження нервів прямої кишки, яєчок, передміхурової залози, сечового міхура під час оперативних втручань.
  5. Травматичні: тазові поранення, ушкодження статевих артерій, сечівника, спинного мозку, переломи тазових кісток.
  6. Ендокринні: ожиріння, недостатня або надмірна функція щитовидної залози, цукровий діабет 1 та 2 типу, патології гіпофіза, надниркових залоз (синдром Іценко-Кушинга).
  7. Медикаментозні: прийом препаратів, що знижують тиск, що відновлюють ритм серця, сечогінні, антидепресанти, протиалергічні, транквілізатори, антиандрогени, деякі гормональні засоби (естрогени, аналоги та антагоністи, рилізинг гормонів гіпофізу, антиандрогени).
  8. Анатомічні, що означають аномалії або захворювання статевого члена: хвороба Пейроні, гіпо та епіспадія, перелом статевого члена, виражене викривлення пеніса.
  9. Психологічні: порушення статевого збудження, зумовлене двома різновидами факторів, що провокують. Генералізований тип означає повну відсутність лібідо, порушення інтимності у відносинах. Ситуаційний тип має на увазі виражений вплив стресу на організм чоловіка, особисті стосунки з партнером. Ситуаційна імпотенція, як правило, не є патологією та потребує вирішення проблем особистісного характеру, після чого еректильна функція відновлюється.

Внаслідок сексуального збудження нервовий імпульс по ланках рефлекторної дуги здорового чоловіка призводить до сталої ерекції. В основі цього процесу лежить виділення оксиду азоту, джерелом якого є клітини внутрішньої вистилання судин статевого члена.

Для того, щоб виникла і тривала ерекція, нервовий імпульс повинен досягти гладких клітин, з яких складаються судини статевого члена. В результаті нервові закінчення взаємодіють з ендотелією (внутрішній шар судин) та відбувається викид оксиду азоту.

У свою чергу, оксид азоту активує фермент, що сприяє виходу іонів кальцію з клітин. Гладком'язові клітини розслаблюються та виникає ерекція.

Повноцінне функціонування рефлекторної дуги, що забезпечує нормальну потенцію, можливе лише за умови збереженого здорового стану її ланок: нервів, судин, ендокринних залоз.

Патогенез порушення потенції у чоловіків віком від 50 років пов'язаний зі зниженням викиду оксиду азоту клітинами судин статевого члена. Внаслідок цього порушується каскад реакцій, що забезпечують повноцінну ерекцію.

У процесі встановлення нормальної потенції у чоловіка 50 років беруть участь багато органів та систем. Низка захворювань, з якими неминуче стикається дорослий чоловік на шостому десятку життя, ведуть до поразки однієї з ланки рефлекторної дуги, що забезпечує потенцію.

Практично кожен чоловік стикається з епізодами імпотенції у 50-ти літньому віці, однак, залежно від виразності порушень функціонування різних органів та систем, еректильна дисфункція може бути ситуаційною (тимчасовою) або стійкою.

Важливо

Стійка імпотенція у чоловіка 50-річного віку потребує системного та комплексного підходу в лікуванні. Однобічний підхід у лікуванні імпотенції призводить до тимчасового покращення ситуації.

Діагностика імпотенції

звернення до лікаря для підвищення потенції після 50

Далеко не всі чоловіки звертаються до уролога та сексопатолога для вирішення проблем з потенцією. Як правило, представники сильної статі використовують народні засоби або самостійно купують в аптеці популярні засоби для покращення потенції.

Комплексна діагностика імпотенції у чоловіків віком від 50 років складається з наступних етапів:

  • УЗД малого тазу, включаючи трансректальне УЗД простати, фармакодоплерографію судин статевого члена;
  • наочний тест еротичної стимуляції;
  • моніторування пенільних тумісценцій, у тому числі нічних;
  • пальпація простати через пряму кишку;
  • кавернозографія, спонгіографія;
  • КТ та МРТ;
  • вивчення функцій ендотелію судин статевого члена (коронарна ангіографія з ацетилхоліном, вивчення потік-залежного розширення плечової артерії у пробі з її звуженням, лазерна допплерівська флоуметрія, вивчення тонусу периферичних артерій);
  • біохімічний аналіз крові, глюкозотолерантний тест; оцінка ліпідного спектру крові;
  • УЗД органів черевної порожнини;
  • аналіз крові на гормони (чоловічі та жіночі статеві, гормони щитовидної залози та надниркових залоз);
  • аналіз крові на простатспецифічний антиген;
  • дослідження серця та судин (велоЕКГ, УЗД).

Важливим моментом у діагностиці першопричин імпотенції у чоловіків старше 50 є консультація сексолога та психолога. Крім того, широко застосовуються тести для визначення патології потенції, широко доступні в мережі, наприклад, МІЕФ.

Як підняти потенцію після 50

прийом ліків для підвищення потенції після 50

Лікування імпотенції у чоловіків після 50 років у переважній більшості випадків виконується консервативним методом, що включає медикаментозну терапію та втручання психолога.

Насамперед, для успіху лікування імпотенції у чоловіків зрілого віку необхідно вилікувати або максимально відновити патології серця та судин, ендокринної системи, захворювання печінки, нирок, сечового міхура та передміхурової залози.

Потенція у чоловіків у 50 років без хронічних патологій внутрішніх органів може бути скоригована найпопулярнішими засобами – інгібіторами фосфодіестерази (ФДЕ).

Інгібітори ФДЕ в чоловічій сексопатології є найефективнішими та швидкодіючими ліками. До них відносять кошти на основі:

  • варденафілу – тривалість ефекту 5-12 годин;
  • силденафіл – тривалість дії 4 години;
  • тадалафілу – тривалість дії 36 годин.

Препарати застосовують за годину (півгодини) до статевого акту. Слід знати, що з формування ерекції прийому коштів цієї групи необхідно обов'язкове наявність мінімального порушення. Дозування в середньому становить 50 мг, але може бути зменшено до 25 мг або збільшено до 100 мг за один прийом.

Однак у таких препаратів досить широкий спектр побічних ефектів з боку легень та серця, тому що діють ліки не тільки на ендотелій судин статевого члена.

Підвищення потенції у чоловіків після 50 з допомогою інгібіторів ФДЕ досягається за рахунок дії на основний механізм патогенезу еректильної дисфункції: збільшення концентрації оксиду азоту. Крім цієї групи засобів, збільшення вмісту оксиду азоту використовуються активатори NO-синтази.

Багатьох чоловіків хвилює, чи можна вживати алкоголь для розслаблення та підвищення шансів на стійку ерекцію, як підняти потенцію після 50 за допомогою медикаментів та чи можна поєднувати їх зі спиртними напоями.

Якщо чоловік не зловживає алкоголем, не страждає на виражені патології серцево-судинної системи, то популярні засоби для посилення потенції можуть прийматися спільно з алкоголем.

Крім інгібіторів ФДЕ, до популярних засобів для лікування імпотенції відносять:

  1. Засоби тестостерону. Відновлення потенції у чоловіків після 50-60 років, коли вироблення тестостерону яєчками знижено, можуть застосовуватись препарати чоловічих статевих гормонів.
  2. Простагландини, які є ін'єкціями, що вводяться в тканини статевого члена. Засоби покращують кровообіг, нормалізують кровонаповнення вен та артерій.
  3. Альфа-адреноблокатори, дія яких заснована на розширенні судин пеніса та малого тазу.

Підвищити потенцію можна в комбінації з такими народними засобами, як Елеутерокок, Женьшень, Аралія, насіння гарбуза, горіхи, селера, мед, імбир. Крім того, широко застосовуються і БАДи.

Оскільки покращити потенцію після 50 років за наявності хронічних захворювань досить складно, рекомендується додатково використовувати фізіотерапевтичні методики, зокрема, голковколювання, електрофорез.

Підвищити потенцію можна і механічними засобами, зокрема, за допомогою вакуумного насоса для статевого члена.

Важливим у лікуванні імпотенції є боротьба з ожирінням та алкогольною залежністю.

Як відомо, жирові клітини в організмі чоловіка вважаються джерелом жіночого статевого гормону, який порушує гормональний баланс, призводячи до патологій простати та розлад сексуальних функцій. Джерелом природних естрогенів є пиво. Чоловік після 50 років повинен споживати пиво не частіше ніж 1 раз на тиждень.

Худнути необхідно поступово, позбавляючись трохи більше 5 кг на місяць. Рекомендуються помірні фізичні навантаження та нормалізація харчування. Інтенсивні, спонтанні та різкі заняття у спортивному залі не призведуть до відновлення потенції, а лише посилять становище.

Дозований підхід до динамічних навантажень, корекції харчування дозволить перемогти імпотенцію без шкоди організму.